Посилання: http://www.youtube.com/watch?v=3DkCLKcHBFk
Фільм присвячується світлій пам’яті загиблих побратимів: Леоніду Проводенку на позивний "Козак" та Олексію Руфімському на позивний "Старий".
За три роки війна перетворилася на розклад. Трансформувалася у режим, поза яким не життя, а існування.
Все починається з першого пострілу ворога і команди: "Вогонь!". Пришвидшується пульс…
І, здається, він стає іншим і більше собі не належить. У його зосередженому погляді є все: помста за полеглих друзів, ненависть, біль… і бажання якомога швидшого завершення війни. У такі миті його душа оголена і відкрита. Він ніби зливається в єдиному ритмі бою з побратимами на позиціях, з рідними вдома і з полеглими на небесах.
Здається, саме в цьому і полягає глибинна сутність війни, її гострі жорна. Занурюючись в цю стихію, мчиш до мети, що вже здається примарною, адже окреслити її звичайними словами більше неможливо.
Це необхідно відчути, так само, як і спробувати осягнути цінності, що тут існують. Здається, що саме на нульовому рубежі стає зрозуміло, за що варто загинути і заради чого потрібно жити…
Теги: АТО, Перший національний, Правий сектор, війна, військові